Автор Кобець А.В., заступник головного лікаря з поліклінічної роботи | 11.05.2018 |

Далекоглядні батьки зацікавлені в тому, щоб їх діти були обдарованими, успішними, перспективними. Кожна дитина має той чи інший талант. Пропоную Вашій увазі матеріал, як створити умови для розвитку багатогранних особистостей. Як зрозуміти, що Ваша дитина обдарована? Як стимулювати її до досягнення успіхів? Як шукати спільну мову з обдарованими дітками?
Інтелект – це термін ( в перекладі з грецької «пізнання») що визначає загальну сукупність розумових здібностей, які допомагають людині у вирішенні різних задач, тобто це здатність до отримання нової інформації з подальшим її використанням у повсякденному житті. Людина при народженні вже володіє певним «багажем» генетичного інтелекту – це ті здібності, що діти успадковують від батьків, попередніх поколінь. Але не варто забувати про середовище, у якому росте та розвивається дитина, атмосфера соціуму ці фактори також впливають на розвиток інтелекту особистості. Набуті знання збагачують дитину , так само як і певне культурне середовище, соціальне оточення. Основою інтелекту є мислення. Воно має свої форми, свою структуру й стадії розвитку. Інші психічні процеси: сприйняття, пам’ять, увага — розвиваючись, стають розумовими та входять у структуру інтелекту. Будь-яка дитина може досягати досить значних успіхів у будь якій діяльності, оскільки її психічні можливості надзвичайно гнучкі на різних етапах вікового розвитку. Таким чином, обдарованість у певній діяльності може виникати стихійно й далі розвиватись за сприятливих умов або тьмяніти за несприятливих обставин.
Розглянемо фактори формування обдарованості дитини, за наявності яких підвищується вірогідність прояву незвичайних здібностей особистості. Такими факторами пропонується вважати психофізичний потенціал особистості та сприятливий вплив середовища.
Біологічними передумовами обдарованості є: задатки, як вроджені анатомофізіологічні особливості людини, що зумовлюють розвиток здібностей до музики, малювання, математики, спорту , або іншого; здібності – індивідуальні, притаманні лише індивідууму якості особистості, які виявляються у певній діяльності і які забезпечують успіх саме в цій діяльності; схильності – емоційне ставлення, конкретна часткова спрямованість на певну діяльність, що базується на інтересі до цієї діяльності, потреби у її здійсненні, бажанні виконувати, досягати успіху у досягненні поставленої мети. Система задатків, схильностей і здібностей у комплексі і є найважливішою рушійною силою самовираження особистості, яка забезпечує виконання нею діяльності на високому рівні і досягнення значних успіхів у певних видах діяльності. Спостерігаючи за поведінкою дітей, аналізуючи її вчинки та дії, пов’язані з вирішенням проблемних життєвих ситуацій, ми можемо давати оцінку структури розвитку обдарованості та визначати перелік її психологічних характеристик. Про структуру обдарованої особистості можна судити за такими критеріями- маркерами: * сприйняття інформації, гарна пам’ять та концентрація уваги, логічне мислення та здатність до узагальнення, абстрагування та прогнозування.
Тому обдарована особистість, з інтелектуальними здібностями, що перевищують стандартний рівень, до вирішення проблем і задач застосовує творчий підхід, а також у неї наявний високий рівень мотивації досягнень (заохочень, як з боку соціуму, так і внутрішніх). Відмінна якість обдарованих дітей – їх здатність прогнозувати можливі ситуації та способи розв’язання проблем, внутрішньо програвати ситуації ризику й небезпеки, а також знаходити можливі виходи із таких ситуацій, шляхом отримання інформації, її обробки, прогнозування можливих наслідків та подальших висновків. Обдаровані діти здебільшого є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, гіперчутливі до ситуації спілкування, вміють спілкуватися не лише вербально, а й за допомогою міміки, жестів, інтонації. Вони легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній взаємодії. Вони частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого в творчих іграх, змагаються з іншими дітьми, за «пальму лідерства». Вони не уникають відповідальності, мають високі вимоги до себе та оточуючих, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість, адже самі знають собі ціну. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до духовних цінностей. Обдаровані діти, вирішують задачі креативно. Креативність - від англійського слова Create «творити» - творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор, а також здатність вирішувати проблеми, що виникають всередині сталих систем. Згідно з А. Маслоу - це творча спрямованість, властива всім, від народження, яка втрачається під впливом зовнішнього середовища. Насправді, креативно вирішувати поставлені задачі можуть лише дуже обдаровані особистості. Завдання для кожного, з батьків, не «затоптати» цей дар в зародку. Для цього батькам необхідно, дотримуватись таких правил: не діяти за шаблонами (загальноприйнятими нормами), не забороняти творити, включатись у творчий процес дитини, заохочувати до нових звершень. Кожна дитина особлива, індивідуальна та креативна, головне, вчасно розпізнати її талант і допомогти його розкрити у повному обсязі. Підсумовуючи усе, хочу процитувати неперевершені слова прем’єр-міністра Індії, Індіри Ганді, які допоможуть Вам зрозуміти Ваших дітей «Немає шляху до свободи, тому що свобода і є шлях» - дайте «свободу» - особливому розвитку обдарованих дітей й не обмежуйте їх рамками «сірих» буднів. Придивіться до своїх діток, можливо колись вони перевершать Альберта Ейнштейна, Леонардо Давінчі, Пабло Пікассо, Михайла Ломоносова, Тараса Шевченка та інших.