НЕВРАСТЕНІЯ або neurasthenia - вiд грецької neuron - нерв та asthenia - безсилля, слабкiсть.
Захворювання з групи неврозiв, основним проявом якого є стан дратiвливої слабкостi, тобто пiдвищена виснажуванiсть i сповільнене вiдновлення психiчних процесiв.
Також має назви як : нервова перевтома, неврастенiчний синдром, нервове виснаження. Частіше спостерігається у віці 20-40 років, більше у чоловіків, ніж у жінок.
Неврастенiю вперше описав у 1869 роцi американець G. Beard. Він пов’язував її виникнення з тривалим емоційним та фізичним перенапруженням нервової системи, що призводить до її виснаження.
Хвороба розвивається поступово. Спочатку при фізичному чи емоційному напруженні виникають тахікардія, пітливість, похолодіння кінцівок, диссомнія( порушення сну). Вони виникають як неадекватна реакція на причину . І характерузуються швидкоплинністю. На наступному етапі з’являються гіперчутливість, метеопатія, які викликають іпохондричну налаштованість і різко знижують працездатність. У подальшому приєднуються надмірна емоційна лабільність, нетримання афекту, неадекватні реакції образи, роздратування з незначного приводу.
Якщо людина при цьому продовжує спроби виконувати свої звичні обов’язки, то на перший план починають виходити ідеаторні розлади з важкістю зосередження уваги, зниженням пам’яті та схильністю до безперервного самоаналізу.
Існує декілька форм неврастенії
Гіперстенічна - початкова форма, проявляється дратівливістю та схильністю до швидкого знесилення. Малозначимі для здорової людини подразники викликають посилену реакцію. Людина стає запальною, дратується навіть з незначного приводу, не переносить сильного шуму та яскравого світла, великих зібрань людей. Також поява чисельних скарг на неприємні відчуття у різних ділянках тіла :головний і зубний біль, шум у вухах, парестезії.
Зниження працездатності на цьому етапі виникає не стільки через перевтому, а, головним чином, внаслідок психічної незібраності і розгубленості.Взявшись за роботу, людина довго не витримує необхідного для цього психічного напруження і відволікаючись на сторонні справи , припиняє її. Спроби подолати "важкий початок" і відновити роботу можуть бути численими, але внаслідок великих втрат часу ефективність такої праці дуже низька.
Згадані розлади нестiйкi, швидко зникають після лiкування i вiдпочинку.
Друга форма або ж стадія хвороби - дратівливої слабкості, є проміжною і відрізняється розгорнутістю проявiв та бiльшою стiйкістю стану. Поряд з пiдвищеною емоцiйною збудливiстю, гіперестезією, нестриманiстю, низькою толерантністю до фрустрації, різко посилюється відчуття психiчної виснаженості, ще більш послаблюється активна увага. Дратівливість залишається яскраво вираженою, але афективні реакції зі збудженням та криком швидко гаснуть змінюючись психічним безсиллям з почуттям образи, повною емоційною капітуляцією і сльозами. Характерно, що такі полярні прояви виникають з незначних приводів демонструючи властиву таким людям слабкодухість.
Взявшись за роботу, швидко стомлюється, починає відчувати головний біль, втрачає здатність до зосередження і у повному виснаженні припиняє роботу. Постійне збільшення інтервалів між робочими епізодами не допомагає, адже відновлення сил не відбувається.
Часто спостерiгається зниження м'язового тонусу, тремор пальцiв рук, язика, який пiдсилюється при хвилюваннi. Важливе мiсце займають порушення сну у вигляді важкості засинання, тривожного очікування безсоння, іноді можуть виникати гiпнагогiчні галюцинації. Сон неглибокий, з тривожними сновидiннями, пiсля якого людина почуває себе втомленою, "розбитою". Безсоння може поєднуватися з пiдвищеною сонливiстю у денний час.
Найбiльш характернi симптоми : транзиторна артерiальна гiпо- i гiпертонія, вiдчуття пульсацiї судин, головнi болi, нерiдко з вiдчуттям стягування голови, так звана «каска неврастенiка», загальний або локальний гiпергiдроз та розлади системи травлення: анорексія, гіпосалiвацiя з вiдчуттям сухостi в ротовiй порожнинi, нудота, метеоризм, закрепи. Iнодi вiдмiчаються сексуальнi розлади: зниження статевого потягу. Перерахованi прочви зазвичай вiдмiчаються на фонi нестiйкого, переважно субдепресивного настрою.
Третя або гiпостенiчна форма неврастенії виникає або первинно у астенічних та тривожно-помисливих особистостей, або як етап розвитку хвороби.
На перший план виступає постійна астенія на фоні зниженого настрою. Емоційний фон дещо тривожний, з відтінком суму і апатією. Спостерігається плаксивість та надмірна емоційна лабільність. Частими є іпохондричні скарги, фіксація на внутрішніх відчуттях.
При виникненні, будь-яких із симптомів, бажано звернутись до лікаря психіатра та пройти лікування, щоб не допустити погіршення свого стану і уникнути небажаних наслідків.
