Коваленко Ірина Василівна - кандидат медичних наук, завідувач денного стаціонару ВОПНЛ ім. акад. Ющенка, керівник обласного науково-практичного центру психосоматичної медицини та медико-психологічної реабілітації учасників ато та членів їх сімей.
В житті людини найважливішим є здоров'я.
Чи можна визначити, які чинники формують наше здоров'я?
Одним з найважливіших критеріїв здоров'я, на нашу думку, є оцінка адаптаційних можливостей організму. Чим вищі адаптаційні можливості організму, тим менший ризик хвороби, оскільки надійніший захист від неї.
Найчастіше перенапруження регуляторних механізмів і зниження адаптаційних можливостей буває при емоційному стресі. Причиною стресу являються бурхливі емоції, що порушують звичний плин життя. При цьому неважливо, негативні чи позитивні події стали їх причиною.
Систематична незадоволеність результатами соціальної діяльності, невпевненість і безвихідність в рішенні поставлених задач, недостатність часу, неможливість емоційних проявів та відреагування, обумовлена соціальними нормами поведінка нерідко призводять до того, що сучасна людина відчуває відсутність душевного спокою і емоційної рівноваги. Все це в свою чергу приводить до емоційних перенапружень, стресів.
В сучасному світі стреси дуже розповсюджені, вони є ознакою сучасного способу життя, розплатою за технічний прогрес, постійним супутником людини. Найбільше значення мають події незначні, але ті, що часто повторюються. Це наш постійний, повсякденний стрес, до якого ми звикаємо настільки, що перестаємо його помічати. Але це тільки здається – ми не усвідомлюємо впливу багатьох стресових чинників, але на підсвідомому рівні організм їх сприймає і автоматично на них реагує. Фізіологічні наслідки стресів накопичуються, «кумулюються» в організмі.
В сучасних умовах з’являються нові стреси, серед яких виділяють просторовий, часовий, «комунальний», харчовий, інформаційний, стрес спілкування (мікросоціальний), соціальний. Ми припускаємо, що ці стресори в багатьох випадках призводять до порушень адаптації.
Просторовий стрес обумовлений подоланням за короткий час великих відстаней; цілий комплекс матеріальних, психологічних та емоційних проблем складає поняття «транспортний стрес».
Важливим чинником у виникненні «хвороб цивілізації», психосоматичних розладів є дефіцит часу. Для досягнення успіху в сучасному світі людина повинна бути гнучкою і швидкою, тобто уміти швидко пристосовуватися до нових умов і «переробляти» стреси, а з розвитком суспільства цього часу залишається все менше і менше. Генетично обумовлена реактивність людини, що має пристосувальний характер, «не встигає» за новими темпами змін життя. Коли ми не встигаємо до них пристосуватися, не встигаємо їх «обробити» власними ресурсами із-за високого темпу життя, у нас виникає розлад адаптації «десинхроноз» - розбалансованість внутрішніх ритмів з зовнішніми, і навіть розбалансованість ритмів активності різних функціональних систем. Має значення для розвитку десинхронозу і продовження за допомогою штучного освітлення «світлого» часу доби. За рахунок скорочення темного часу доби зменшується виділення мелатоніну епіфізом, що знижує емоційний тонус і імунітет людини.
«Комунальний стрес» виникає внаслідок обмеження власного простору у мешканців багатоквартирних будинків, «відриву від землі» в багатоповерхових будівлях, постійного шуму, теплової детренованості сучасної людини, «візуального забруднення» - в умовах великого міста наше око бачить чіткі геометричні фігури, що призводить до психологічної втоми.
Харчовий стрес обумовлений надмірним харчуванням, а також вживанням рафінованих продуктів без рослинної клітковини та харчових волокон.
Інформаційний стрес пов’язаний з перенасиченістю інформацією (як професійною, так і загальною, що розповсюджується через ЗМІ) і може перерости в «інформаційний невроз».
Стрес спілкування (мікросоціальний) виникає через велику кількість соціальних контактів в умовах сучасного міського способу життя, жорсткої конкуренції, заборони на зовнішні прояви емоцій, ускладнення сімейних відносин, все більшої розповсюдженості не реального, а віртуального спілкування.
Соціальні стреси включають в себе стрес міграційний, вплив «масової культури», «культ успіху», зміна системи цінностей, інноваційний стрес (стрес перемін).
Напевно кожний з нас хоч одного разу перебував в такій. Стресові ситуації виникають в повсякденному житті, у відносинах з близькими людьми (чи любимі ми і чи люблять нас?), а також в професійній діяльності, при цьому чим більш високопрофесійною є наша діяльність, тим з більшою кількістю стресів ми стикаємося.
Все це – розлади адаптації, які виявляються тим, що людина вже не може працювати так, як працювала раніше, не може відноситися до інших людей так, як відносилась раніше, накопичується як «сніжний ком» втома, депресія, тривога і дратівливість. Людина свариться з близькими людьми, колегами по роботі, начальством. Закінчується це, як правило, проблемами із здоров'ям на психосоматичній основі. Основою так званих «хвороб цивілізації» (гіпертонії, ішемії міокарда, цукрового діабету та інших) є саме порушення процесів пристосування організму до екстремальних умов життєдіяльності.
Є речі, які ми не можемо змінити, незалежно від нашого старання. Коли стикаєшся з неминучістю або невідомістю, накопичений досвід визначає прогноз ситуації і може викликати емоційні переживання. Зазвичай у таких випадках люди часто звертаються до наркотиків, алкоголю чи тютюну, для того щоб легше пережити цей тиск. Незалежно від вашого минулого досвіду, існують методи, які можуть виявитися корисними і згладити гострі кути стресу.
Як же запобігти негативному впливу стресів? Як захистити себе від них?
• Спробуйте визначити для себе, що викликає у Вас хвилювання. Записуючи проблему, можна прояснити суть питання. Це чудовий спосіб, якщо ви почали хвилюватися серед ночі. Запишіть думки і намітьте час, в який ви будете їх вирішувати на наступний день, щоб трохи відпочити. Пам'ятайте, що «година вранці варта двох увечері».
• Розплануйте свій день. Не намагайтеся робити багато справ одночасно. Виконуйте намічені завдання залежно від їх важливості, не робіть усе в останню хвилину.
• Включіть в своє життя правильне харчування, здоровий сон, дієту, фізичні вправи і постарайтеся, щоб це було з Вами завжди, а не на короткий проміжок часу.
• Послухайте музику. Музика, як відомо, надає величезний ефект.
• Знайдіть час для занять, які приносять вам задоволення: спілкування з друзями, прогулянки на свіжому повітрі, відпочинок на природі.
• Плануйте короткі програми релаксації за будь-якими методиками: аутотренінг, медитація, молитва, дихальна гімнастика, фізичні вправи, танці, спів.
• Якщо внаслідок стресу ви почали палити та збільшили вживання алкоголю, знайте — це лише тимчасове вирішення проблеми, а шкода здоров’ю досить велика.
• Якщо ви відчуваєте себе самотнім, хай у Вашому будинку з’явиться чотириногий улюбленець - кішка або собака.
• Використовуйте засоби аромотерапії (м’ята, розмарин, сосна) та фітотерапії (валеріана, собача кропива, глід, м’ята, меліса, звіробій). Вони діють заспокійливо та нормалізують сон. Лікувальний ефект мають теплі ванни (+34—37°С) з хвойним екстрактом та морською сіллю.
Поради психологів обласного науково-практичного Центру психосоматичної медицини - щоб зберегти своє психічне здоров’я:
• Змінюйте те, що можна змінити, і приймайте як долю те, що поки змінити неможливо.
• Уникайте неприємних людей. Ніколи не дратуйтеся від спілкування з людьми, якими б вони не були. Приймайте людей такими, якими вони є. Якщо доводиться спілкуватися з нестерпною людиною, радійте, що ви не такий. Бережіть нерви і посміхайтеся — перемога однаково залишиться за вами.
• Більше спілкуйтеся з цікавими людьми. Порадьтеся з ними, запитайте, як вони розв’язують ті чи інші питання. Не замикайтеся в собі.
• Живіть сьогоднішнім днем і отримуйте від цього задоволення.
Допомогу в подоланні стресових ситуацій та поради, як їх уникати, Ви можете отримати в денному стаціонарі Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. Ющенка – довідки за тел. (0432)507-918, 0638247268.
