Дослідження у всіх країнах світу переконливо свідчать – психічні розлади, подібно до серцево-судинних захворювань, стають найбільш поширеною недугою нашого часу.
Результати епідеміологічних досліджень, проведених під егідою ВООЗ, свідчать, що до 2020 р. психічні захворювання стануть однією з головних причин інвалідизації населення планети, при цьому психічні розлади займатимуть 2-е місце серед 10 основних захворювань, що призводять до інвалідності.
Пік розвитку психічних розладів доводиться на вік від 20 до 40 років — період розквіту людини.
Ризик захворювання на психічні розлади протягом життя у жінок складає 18-25 %, у чоловіків - 7-12 %. Різниця в цифрах пояснюється особливостями жіночого організму, пов'язаними з репродуктивним періодом.
Висловлюється думка, що у чоловіків ПР носять більш мінорний характер і часто ховаються за зайвим вживанням алкоголю.
Психічні розлади виявляються у 23-33% хворих з соматичним захворюванням.
За іншими даними, 50% хворих на психічні розлади при зверненні пред'являють лише соматичні скарги і відмовляються обговорювати з лікарем свої переживання, розглядаючи їх як слабкість характеру або наслідок несприятливих життєвих ситуацій.
60-80% хворих не потрапляють у поле зору психіатрів і лікуються у лікарів загальної практики. Особливо це характерно для літніх пацієнтів, коли лікарі відносять психічні розлади до психологічно зрозумілого стану, не вважаючи їх захворюваннями і не призначаючи адекватної терапії. Такі пацієнти лікуються в загальномедичній мережі, головним чином, амбулаторно у терапевтів і невропатологів. Це веде до недостатнього виявлення психічних розладів, їх хронізації, погіршенню якості життя і зниженню її тривалості.
Є дані про те, що у 60 % хворих, що звертаються до поліклінік, можна виявити психічні розлади різного ступеню тяжкості. Наприклад, депресіядіагностується не більше ніж в 5 % всіх депресивних хворих, що звертаються в поліклініку.
Сучасна наука розглядає психічні розлади як захворювання, в походженні яких вносять вклад різні причини – біологічні, психологічні і соціальні.
До біологічних чинників відносять, перш за все, специфічні порушення процесів нейрохімії (обміну нейромедіаторів, таких як серотонін, норадреналін, ацетилхолін, дофамін і ін.). Ці порушення, у свою чергу, можуть бути спадково обумовлені. В численних наукових роботах доведено, що у процесі виникнення психічних розладів важливу роль відіграють біологічні (генетичні: наявність психічних в сімейному анамнезі тощо, та біохімічні: зв’язок з дефіцитом в ЦНС нейромедіаторів), психосоціальні (травмуючі життєві події, конфлікти, втрати тощо), а також конституційно-психологічні (особливості індивідуального розвитку).
До психологічних чинників розвитку депресивних розладів відносять:
- особливий стиль мислення, так зване негативне мислення, для якого характерна фіксація на негативних сторонах життя і власної особи, схильність бачити в негативному світлі навколишнє життя і своє майбутнє;
- специфічний стиль спілкування в сім'ї з підвищеним рівнем критики і підвищеною конфліктністю;
- підвищене число стресогенних життєвих подій в особистому житті (розлуки, розлучення, алкоголізація партнера, смерть близьких);
- соціальна ізоляція з малим числом теплих, довірчих контактів, які могли б служити джерелом емоційної підтримки.
Зростання кількості психічних розладів в сучасній цивілізації пов'язують також з прискореним темпом життя, підвищеним рівнем її стресогенності: високою конкурентністю суспільства, соціальною нестабільністю – зростанням міграції, складними економічними умовами, невпевненістю в завтрашньому дні. У сучасному суспільстві культивується цілий ряд цінностей, що викликають у людини постійну незадоволеність собою: культ фізичної і особової досконалості, культ сили, переваги над іншими людьми і особистого благополуччя. Це примушує людей важко переживати і приховувати свої проблеми і невдачі, позбавляє їх емоційної підтримки, приводить до самоти.
Необхідно зазначити, що достатньо велика питома вага депресивних розладів відрізняється надзвичайно високою стійкістю до різних методів фармакотерапії і, отже, вимагає здійснення пошуку нових лікувально-профілактичних технологій.
Саме тому, в доповіді ВООЗ про стан охорони здоров’я на початку XXI століття, висувається завдання щодо забезпечення ефективного психофармакологічного і психокорекційного лікування та адекватної профілактики за умов мінімальної стигматизації і дискримінації пацієнтів з психічними розладами, особливо ураховуючи той факт, що, за даними експертів, протягом найближчих 20 років очікується значне зростання ступеня поширення психічних розладів.
Якщо ви або ваші рідні та знайомі мають ознаки психічного розладу - ми з радістю вам допоможемо.
Для безоплатного надання медичної допомоги Ви маєте можливість попередньо записатись на прийом до лікаря З 8:00 до 15:00 за номерами телефонів️:
0 800 219 319 (безкоштовно з мобільного та стаціонарного телефону)
096 214 08 93
50 79 19
