Посттравматичний стресовий розлад в умовах гібридної війни
Бойові дії на Донбасі змінюють ситуацію в суспільному і соціальному житті – відбувається зміна пріоритетів надання медико – психологічної допомоги населенню. Коли люди втрачають або змінюють місце проживання, крім стресу переїзду вони гостро переживають почуття невизначеності. В Україні на сьогоднішній день налічується понад 200 тисяч учасників антитерористичної операції (АТО) і понад 2 млн внутрішньо переміщених осіб. За даними UNICEF, кількість жертв серед мирного населення в різних військових конфліктах неухильно збільшується. Ситуація внутрішньополітичної напруженості в Україні набула на цю пору характер бойових дій і несе загрозу життю, здоров‘ю та збереженню майна мирного населення.
Відомо, що війна накладає відбиток на все подальше життя людини, оскільки травматичний досвід може проявлятися через десятки років у вигляді негативних особистісних характеристик учасників бойових дій та наростання посттравматичної симптоматики. Ефект травматизації поширюються не тільки на безпосередні жертви військових конфліктів, але й їхні родини та близьке оточення.
Медико – психологічні наслідки цього впливу можуть проявлятися у неврозоподібних порушеннях, соматовегетативних, емоційно – вольових розладах, приступах паніки, фобіях, антисоціальній, суїцидальній, агресивній поведінці та інших розладах поведінки психогенного походження.
Психіка учасників бойових дій трансформується під потреби війни, адаптується до них. Найбільша проблема, яка виникає у демобілізованих військовослужбовців – це проблема соціальної дезадаптація, що проявляється у соціально – психологічній ізоляції, стані фрустрованості і пригніченості, неадекватності комунікативних навичок, поведінковій дезорганізації, внутрішній скутості і відчуженості. Людина, яка брала участь у військових операціях, здебільшого, прийшла з війною в мирне життя, вона керується нормами та цінностями військового часу, її дратує дозвільний спосіб життя навколо, вона не спроможна відчувати задоволення від звичайних людських радощів та відчуває втрату сенсу життя. Відсутність життєвого сенсу, неможливість його реалізувати викликає у особи відчуття порожнечі, вакууму, що може стати причиною розвитку ноогенного неврозу. Отже, бойові психічні травми спричиняють порушення самосвідомості та зміну смислової сфери особистості, через що людина відчуває бажання дисоціюватися від власного травматичного досвіду, забути його.
У вітчизняних і зарубіжних дослідженнях показано, що наслідки бойової травми можуть мати позитивний характер і проявлятися у вигляді певної життєвої мудрості, унікальної системи моральних цінностей і значного конструктивного потенціалу. Визначено, що наявність постійної небезпеки, ризику сприяє більш серйозному, філософському ставленню до життя, глибинному розумінню життєвих цінностей, підвищенню самостійності, самоповаги й активності.
Діагностика ПТСР
Критерії А – наявність травматичної події ( смерть близьких рідних, психотравмуючими є саме умови на території АТО, перебування під обстрілом).
Критерії В -"вторгнення" .
Критерії С - "уникнення" .
Критерії D - "гіперактивація".
Критерії Е - звернення за допомогою через 1 місяць.
Критерії F - порушення адаптації в соціальній, професійній та інших сферах життєдіяльності.
Лікування здійснюється відповідно до уніфікованих клінічних протоколів первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Реакція на важкий стрес і реакція адаптації. Посттравматичний стресовий розлад». (Наказ МОЗ України №121 від 23.02.2016). Лікування складається з психофармакотерапії, симптоматичного лікування, фізіотерапії, психотерапії.В основі психоосвітньої роботи лежить формування у хворих і членів їхніх родин адекватного уявлення про ПТСР; корекції спотворених хворобою соціальних позицій пацієнтів і покращення їх комунікативних здібностей; забезпечення «психосоціальної підтримки»; поліпшення адаптації пацієнта і його родини.
